Спомини 11249

м'яка я Йосифа Сліпого (справжнє прізвище Коберницький-Дич-ковський; 1892, с. Заздрість, нині Тернопільська область — 1984, Рим) відоме як в Україні, так і далеко за її межами. Провідник Греко-ка-толицької церкви, верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал, визначний церковний і науковий діяч.
Книга споминів відкриває читачеві невідомі досі сторінки життя і тернистого шляху Йосифа Сліпого, починаючи з дитинства у затишному батьківському домі, через пастирське служіння, поневіряння по тюрмах і таборах й аж до визволення у 1963 році. За стислими рядками спогадів постає людина трагічної долі, яка 18 років провела в неволі, проте не скорилася, не зреклася віри, і слова якої про головне лихо українців — брак єдності — і сьогодні звучати дуже актуально: «Внутрішні непорозуміння і дух незгоди — це одна з найголовніших причин нашого занепаду... Тому провідною думкою є за всяку ціну втримати єдність...».