Листи з екватора 11449

«Ти ж лишень пиши мені листи, чуєш» гукала мама навздогін, коли ми з Галею були вже однією ногою в літаку. Отак і розпочиналася моя африканська писанина. Перший рік нашої місіонерської служби в Уганді описано тут, під обкладинкою.

Альо це не просто книга.

Вона живе, дихає й розповідає сама про себе. З її сторінок на вас дивляться мільйони крихітних ґудзиків-оченят, голодних до їжі та любові. Невеличкий стос листів розповість про уривки життів, дива і неймовірні пригоди та допоможе торкнутися душею до простягнутих долоньок маленьких мешканців великої Африки.

Тож гайда у подорож красивими просторами й захаращеними вуличками. І не лякайтеся, якщо котресь із чоколядних дітлахів вигулькне з-за рогу та вчепиться за руку. Просто їм теж цікаво Ну що, ви готові