історій та рецептів смачного настрою 12184

Ця книжка – наш перший спільний із сестрою проект... У це складно повірити, але частенько саме так і було: ми готували щось смачненьке на вечерю, зухвало експериментували, до сліз сміялися й шалено мріяли. Олеся робила швиденькі замальовки олівцем, поки я, наприклад, збивала крем чи нарізала овочі. А я на ранок, поки вона ще не встала з ліжка, читала їй уривки майбутнього оповідання.
Ми вже були майже дорослими, жили окремо від батьків, ділили одну орендовану квартиру на двох. Усе життя було попереду, і здавалось, що ми всемогутні, тільки треба ще трішечки часу, аби зрости на повну силу... Тепер ми вже точно дорослі (хоч мама й досі так не вважає) і експериментуємо із власним життям ще безстрашніше. Альо зрештою так усе й сталося, як бажан: професійна реалізація, велика дружна щаслива родина, красивий будинок, дитячий гомін у дворі. І навіть спільна книжка НАЙГОЛОВНІШЕ – МРІЯТИ!