Художня література

Коли я побачу тебе 12432

Ім'я Євгенії Багмуцкой — молодої української поетеси та автора пісень, творчі вечори якої з успіхом проходили в її улюбленому Харкові, — сьогодні ви вперше бачите на обкладинці книжки художньої прози. Ось чому її дебютний роман, який, звичайно ж, про кохання і про Харкові, так поетичний. Такий же щирий, легкий і світлий, такий самий справжній і правдивий, заспіваний, як пісня на два голоси.

Лена не пам'ятала, як в її житті з'явився Саша, адже дружити дітьми було зовсім нескладно. Він просто був поруч з самого дитинства: в дитячих іграх, у шкільних буднях, в перше кохання і перші втрати. Лише після смерті батька Лена, здається, вперше почала усвідомлювати, що Саша – близька їй людина і так буде завжди. Як це нерідко трапляється, з справжньої дружби народилася справжня любов. А потім Олена злякалася цього «завжди» і, думаючи, що рятує обох, відмовилася від Саші, зрадивши найсильніше почуття у своєму житті.

Саша завжди знав, що він любить Ленку. Знав напам'ять кожну її посмішку, інтонацію, маленьку вінка на скроні, пам'ятав розбиту в дитинстві коліно, запах диму в її волоссі. І свої пісні співав тільки для неї. А потім вона пішла, нічого толком не пояснивши. Але тепер він повернувся в рідне місто.

І, здається, отримав ще одну можливість по-справжньому побачити Олену і себе поряд з нею.