Життя у позику. Мансарда мрій. Іскра життя. 12925

Він захищав свою країну та був змушений тікати з неї. Він писав про безглуздість війни, а його твори кидали у вогонь, та через усі випробування Ремарк проніс жагу до життя, віру в щире кохання і справжню дружбу. 

Березень 1945-го. Передчуття звільнення об'єднання єднує в'язнів концтабору. Вижити винен хоч хтось... («вкра життя»)

Ліліан пережила війну, а тепер вмирає від туберкульозу. Вона їде із санаторію з автогонщиком, щоб відчути смак справжньої свободи... («Життя у позику»)