Собор 14102

«Собор» – філософський роман, у якому розглядаються важливі соціальні та національні проблеми з погляду вічних гуманістичних істин, якими мусить керуватися людська цивілізація, щоб не прийти до руйнування і знищення. У центрі твору – проблема духовності сучасної людини, а точніше – проблема духовності сучасного українця. Тому вона тісно пов’язана з проблемами батьків і дітей, наступності поколінь, збереження історичної пам’яті та національної гідності, національного нігілізму, відступництва від свого народу. Роман складається з багатьох розділів, у кожному з яких розповідається про одного із героїв. Та всіх їх об’єднує образ собору, який є епіцентром подій, що розгортаються навколо. Його можна назвати головним персонажем роману. Він став справжнім художнім відкриттям Олеся Гончара, сприйнявся як болюче попередження для всіх українців. Саме через цей образ автора так гостро критикували, а твір заборонявся довгий час...