Біжи, вовче 14145

Ульф Норрстіґ, 70-річний єгер на пенсії, розповідає емоційну історію, яка сталася в північній провінції Швеції, Гельсінґланді. Після зустрічі з вовком головний герой замдумується про виправданість полювання та переосмислює власне життя: щось всередині наче зламалось, і це помічає не лише він, але й всі навколо. «Я думав: ми загарбники Землі. Ми перетворюємо її на одну велику токсичну спільноту. Ми вбиваємо життя в морях та лісах, і я більше не хочу брати в цьому участі», – подумки зауважує Норрстіґ. Із віком виринають спогади про давно поховане в пам’яті «мисливське» дитинство, яке отримав у спадок від батька й діда.
Ульф, чиє ім’я перекладається як «вовк», зіштовхнеться з різними випробуваннями на шляху до себе нового. Архаїчні пейзажі стародавніх шведських лісів підсилюють враження від внутрішнього протистояння різних «Я» головного героя.