Гімн 14610

Дистопічне суспільство, у якому заборонено слово «Я», а люди не мають імен. Лячні й темні часи доведеного до безглуздя егалітаризму. Постіндустріальний світ, що з вершин технологічного поступу скотився у прірву примітивної диктатури та покірних мас, де індивідуальність — це гріх, а вільнодумство — злочин.
Проте один юнак наважився думати не так, як усі, прагнути знань, недоступних іншим, та кохати за власним вибором. Він учинив злочин, за який карають смертю: вийшов за межі задушливого «Ми», повстаючи проти системи, у якій народжених літати змушують плазувати...