За стіною 1718

Головна героїня, чиє ім’я так і залишиться неназваним, приїжджає на відпочинок до мисливського будиночка в горах — і опиняється відрізаною від світу прозорою непробивною стіною, що наче виросла між нею і цивілізацією. Життя по ту сторону стіни завмерло, люди й тварини дивним чином заклякли, лиш рослини буяють і поступово заполонюють собою все навколо. Так починається її історія виживання наодинці з природою — у замкненому просторі, де по один бік стіна, а по інший — урвища і незвідані дикі ліси. Все колишнє життя видається сміховинним, надії на порятунок немає, тож жінка занурюється у глибини власної ізольованості й страху, геть по-іншому пізнаючи себе. Її самотність скрашують пес та заблукалі кішка й корова — єдина її компанія на довгі дні. На третю зиму свого полону, поки їй стає паперу, жінка фіксує історію свого життя за стіною — не сподіваючись, що ці записи хтось прочитає, і не відаючи, що чекає на неї далі.
Твір перекладено за підтримки гранту Goethe-Institut.