Хобі Захоплення

Sebastiao Salgado. Gold (Multilingual Edition) 29787

“What is it about a dull yellow metal that drives men to abandon their homes, sell their belongings and cross a continent in order to risk life, limbs and sanity for a dream?” – Sebastiao Salgado

When Sebastiao Salgado was finally authorized to visit Serra Pelada in September 1986, having been blocked for six years by Brazil’s military authorities, he was ill-prepared to take in the extraordinary spectacle that awaited him on this remote hilltop on the edge of the Amazon rainforest. Before him opened a vast hole, some 200 meters wide and deep, teeming with tens of thousands of barely-clothed men. Half of them carried sacks weighing up to 40 kilograms up wooden ladders, the others leaping down muddy slopes back into the cavernous maw. Their bodies and faces were the color of ochre, stained by the iron ore in the earth they had excavated.

After gold was discovered in one of its streams in 1979, Serra Pelada evoked the long-promised El Dorado as the world’s largest open-air gold mine, employing some 50,000 diggers in appalling conditions. Today, Brazil’s wildest gold rush is merely the stuff of legend, kept alive by a few happy memories, many pained regrets?and Sebastiao Salgado’s photographs.

Color dominated the glossy pages of magazines when Salgado shot these images. Black and white was a risky path, but the Serra Pelada portfolio would mark a return to the grace of monochrome photography, following a tradition whose masters, from Edward Weston and Brassai to Robert Capa and Henri Cartier-Bresson, had defined the early and mid-20th century. When Salgado’s images reached The New York Times Magazine, something extraordinary happened: there was complete silence. “In my entire career at The New York Times,” recalled photo editor Peter Howe, “I never saw editors react to any set of pictures as they did to Serra Pelada.”

Today, with photography absorbed by the art world and digital manipulation, Salgado’s portfolio holds a biblical quality and projects an immediacy that makes them vividly contemporary. The mine at Serra Pelada has been long closed, yet the intense drama of the gold rush leaps out of these images.

This book gathers Salgado’s complete Serra Pelada portfolio in museum-quality reproductions, accompanied by a foreword by the photographer and an essay by Alan Riding.Also available in a signed and limited Collector’s Edition and as an Art Edition.

"Що такого в тьмяному жовтому металі, що змушує людей покидати свої домівки, продавати майно і перетинати континент, щоб ризикувати життям, кінцівками і здоровим глуздом заради мрії?" - Себастьяо Сальгадо

Коли у вересні 1986 року Себастьяо Сальґадо нарешті отримав дозвіл відвідати Серра-Пеладу після шестирічного блокування з боку бразильської військової влади, він був погано підготовлений до надзвичайного видовища, яке чекало на нього на цій віддаленій вершині пагорба на краю амазонських тропічних лісів. Перед ним відкрилася величезна діра, близько 200 метрів завширшки і завглибшки, що кишіла десятками тисяч голих чоловіків. Половина з них піднімала дерев'яними драбинами мішки вагою до 40 кілограмів, інші стрибали вниз по багнистих схилах назад у печерну пащу. Їхні тіла та обличчя були кольору охри, пофарбовані залізною рудою, що містилася в землі, яку вони розкопували.

Після того, як у 1979 році в одному з її потоків було виявлено золото, Серра-Пелада нагадала про довгоочікуване Ельдорадо як про найбільшу у світі золоту копальню під відкритим небом, на якій працювало близько 50 000 копачів у жахливих умовах. Сьогодні найдикіша золота лихоманка Бразилії - це лише легенда, яку підтримують кілька щасливих спогадів, багато болючих жалю та фотографії Себастьяо Сальґадо.

Коли Сальгадо робив ці знімки, на глянцевих сторінках журналів домінував колір. Чорно-білий шлях був ризикованим, але портфоліо Serra Pelada ознаменувало повернення до витонченості монохромної фотографії, наслідуючи традицію, майстри якої, від Едварда Вестона і Брассаї до Роберта Капа і Анрі Картьє-Брессона, визначили початок і середину 20-го століття. Коли знімки Сальґадо потрапили до журналу The New York Times Magazine, сталося щось надзвичайне: запанувала цілковита тиша. "За всю мою кар'єру в The New York Times, - згадував фоторедактор Пітер Хоу, - я ніколи не бачив, щоб редактори так реагували на будь-яку серію фотографій, як вони відреагували на Серра Пелада".

Сьогодні, коли фотографія поглинута мистецьким світом і цифровими маніпуляціями, портфоліо Сальґадо має біблійну якість і проектує безпосередність, що робить їх яскраво сучасними. Копальня в Серра-Пелада давно закрита, проте з цих зображень виринає напружена драма золотої лихоманки.

У цій книжці зібрано повне портфоліо Сальґадо з Серра Пелада у репродукціях музейної якості, що супроводжуються передмовою фотографа та есе Алана Рідінґа. Видання також доступне у колекційному та лімітованому колекційному виданні з автографами, а також у вигляді мистецького видання.