Моя книжечка 34504

Милі, любі дітки!

У ваших руках шоста книжечка, написана саме для вас. Попередні називалися так: «Десять щирих колисанок для Іванків та Іванок», «На Івана Купала», «Абетка», «Чому Денис заплакав?», «Пригоди Гар, Бу Зини». Дуже хочеться, щоб ви по-справжньому подружилися із цією книжечкою, у якій зустрінетесь із дівчатками та хлопчиками, які дуже схожі на вас, а також із казковими персонажами, вигаданими істотами, у яких ще вірили наші прадіди, - Берком, Марою, Домовичком.

У багатьох віршиках дійовими персонажами є тварини чи звірі, але й вони, кого називають нашими браттями меншими, дуже нагадують своїми вчинками людей. Сподіваюся, що усього доброго ви навчитеся від героїв оповідань і віршів, але поганого не візьмете нічого. Дуже часто дітки люблять дражнитися один з одним. Це не погано, жарти -продовжують нам життя, але не треба дражнилками ображати друзів. Пам’ятайте, що слово ранить душу так глибоко, як гострий предмет тіло. Якщо ж вам забажається трішечки полякати своїх братика чи сестричку, скористайтеся які знайдете в «Моїй книжечці», бачите, не такі вони вже й страшні.

Отже, читайте на радість і щастя. Пам’ятайте, що книга -найдавніший і найблагородніший винахід людей. І ні телебачення, ні комп’ютери ніколи не замінять вам розкіш спілкування з книгою.

Якщо цю книжечку вам прочитають рідні, (а, може, вже й самі навчилися читати?) і вам вона сподобається, скажіть, будь ласка: «Це моя книжечка»! І тоді я, її автор, стану дуже-дуже щасливою.

Кемеровська Н.Н.