ПОВІЛЬНА ЛЮДИНА. Збірка поезій 44363

«Повільна людина» — це зібрання текстів з виданої збірки «Агон» (2004, лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип»), невиданої збірки «Read My Lips (Повтори це за мною)» (2006–2007) і нові — читані й нечитані тексти — відтоді й до 2022 року. «Повільна людина» — назва email-розсилки Миколи Леоновича, яка перекочувала на папір. 

В останньому випуску «Повільної людини» з війська Микола писав:

«Чого не вистачає. Та хтозна. Щоби путін здох, і перемоги України. З рештою можна дати собі раду. Що радує. Всякі побутові штуки. Помився — супер. Поправ речі — дуже добре. Випив смачної кави, і аж очі замружилися самі собою. Чого не сталося. Я не лишився таким, як раніше. І водночас не з’явилося чогось, чого не було раніше. Я не став за місяць схожим на Залізного Арні, не набув якоїсь додаткової авторитетності чи експертності, щоби коментувати неіронічні висловлювання у фейсбуці. Однак я склав присягу на вірність Українському народові (так сталося, що я читав текст для всієї батареї, а хлопці повторювали за мною, і потім казали, аж пройняло). Без почуття гумору в Українському війську значно тяжче, ніж без фізухи. Але тонка іронія при пікселізації перетворюється на жорсткий сарказм».