Алхімія короткої прози. Книга п’ята 44370

Більшість творів, які складають дану збірку,були написані в рамках однойменного курсу, «Алхімія короткої прози», присвяченому дослідженню новели — особливого різновиду короткої розповіді, якій притаманний лаконізм та несподіваність фіналу. Автори новел, що увійшли до цієї збірки, працювали над ними у 2023-2024 роках — роках, у всіх сенсах важких для України, роках війни.
І досвід, до якого вони часто вдаються у цих роботах — не легший і не менш отруйний, аніж ртуть чи сірка, яку клали в основу свого діяння середньовічні алхіміки. Із ним теж потрібно було здійснити не одну трансмутацію, перш ніж цей досвід втратить свої ядучі випари — відділити від себе, перетворити його на персонажну мережу, конфлікт і сюжет, на самодостатній художній світ, у якому ці персонажі могли б ожити, поєднати події історії з ціннісним виміром...
Здається, кожній із цих літературних процедур можна знайти свою алхімічну аналогію. Та головне, все ж, це результат. Точно так само, як після темряви шукань в колбі алхіміка, наповненій темними, згноєними речовинами, таки спалахує бліда іскра «альбедо» чи наливається червінню нового життя стадія «рубедо», оживають і герої творів даної збірки, а головне, вибухають в серці та розумі останні, несподівані й парадоксальні штрихи фіналу — іноді болісного й щемкого, але практично завжди світлоносного, сповненого надії та любові.