Barbra Streisand. Steve Schapiro & Lawrence Schiller 44787

Lawrence SchillerLawrence GrobelPatt MorrisonSteve Schapiro’s

In 1970 Barbra Streisand published a story in Life magazine titled “Who Am I Anyway?” It was the very question two leading photojournalists of the day—Steve Schapiro and Lawrence Schiller—were also asking as they photographed her during her first five years in Hollywood, working to get beneath the veneer and capture “the real Barbra.”

Brimming with photographs, stories, and behind-the-scenes shots from Schapiro and Schiller, and previously available as a limited edition, this is a must-have collection for any Streisand fan. All the best movies of Streisand’s first Hollywood decade are here: Funny Girl, On a Clear Day You Can See Forever, The Way We Were, The Owl and the Pussycat, Up the Sandbox, Funny Lady, and A Star Is Born. So too are her loves, directors, confidants, and costars: Elliott Gould, William Wyler, Sydney Pollack, Vincente Minnelli, Cis Corman, Omar Sharif, Kris Kristofferson, and, of course, Robert Redford.

Through it all a picture emerges not of a singer who could act, but of an actress who could sing, write, direct, dance, and do just about anything she put her mind to.

About the Author

Lawrence Grobel has written 20 books relating to writers, the entertainment industry, and its stars; and conducted the October 1977 Playboy interview with Barbra Streisand.

Patt Morrison is a Los Angeles Times writer and columnist with a share of two Pulitzer prizes. She has six Emmys and ten Golden Mike awards for her public broadcasting work, and is the author of a best-selling book on the L.A. River.

Lawrence Schiller began his career as a photojournalist for Life, Time, and Paris Match, photographing some of the most iconic figures of the 1960s, from Marilyn Monroe to Barbra Streisand, from Ali and Patterson to Redford and Newman. His book projects include five New York Times best sellers, Marilyn & Me, Barbra, and the Pulitzer Prize–winning book, The Executioner’s Song, by Norman Mailer. He has directed or produced 20 motion pictures, including the documentaries The American Dreamer and the Oscar–winning The Man Who Skied Down Everest. Among his films for television, The Executioner’s Song and Peter the Great won five Emmys.

Steve Schapiro’s career as a freelance photojournalist started with a story on Arkansas migrant workers that made the cover of the The New York Times Magazine in 1961. Since then, his images have appeared in Life, Look, Time, Newsweek, Rolling Stone, Vanity Fair, and many other publications. In the 1970s, he began a second career as a successful publicity stills and movie poster photographer, working on classic films such as Taxi Driver, The Way We Were, and The Godfather-which can be seen in The Godfather Family Album (TASCHEN, 2008). In 2016, he collaborated with Lawrence Schiller on a Barbra Streisand book (TASCHEN) and in 2017, his Civil Rights photographs were combined with the text of James Baldwin in The Fire Next Time (TASCHEN). He died in 2022.

У 1970 році Барбара Стрейзанд опублікувала в журналі «Лайф» статтю під назвою «Хто я така?». Це було те саме питання, яке задавали собі двоє провідних фотожурналістів того часу - Стів Шапіро та Лоуренс Шиллер, які фотографували її протягом перших п'яти років життя в Голлівуді, намагаючись зазирнути за лаштунки і вловити «справжню Барбру».

Ця колекція, наповнена фотографіями, історіями та закулісними знімками від Шапіро та Шиллера, яка раніше була доступна обмеженим тиражем, є обов'язковою для будь-якого шанувальника Стрейзанд. Тут зібрані всі найкращі фільми першого голлівудського десятиліття Стрейзанд: «Кумедна дівчинка», “У ясний день видно назавжди”, “Якими ми були”, “Сова і кішечка”, “У пісочниці”, “Кумедна леді” та “Зірка народилася”. Так само, як і її кохання, режисери, довірені особи та партнери по знімальному майданчику: Еліот Ґулд, Вільям Вайлер, Сідні Поллак, Вінсенте Міннеллі, Сіс Корман, Омар Шаріф, Кріс Крістофферсон і, звісно, Роберт Редфорд.

З усього цього вимальовується картина не співачки, яка вміє грати, а актриси, яка вміє співати, писати, режисерувати, танцювати і робити практично все, що їй заманеться.

Про автора

Лоуренс Ґробел написав 20 книжок про письменників, індустрію розваг та її зірок, а також провів інтерв'ю з Барбарою Стрейзанд для Playboy у жовтні 1977 року.

Пат Моррісон - письменниця та колумністка Los Angeles Times, лауреат двох Пулітцерівських премій. Вона має шість премій «Еммі» та десять нагород «Золотий Майк» за свою роботу на громадському телебаченні, а також є автором бестселера про річку Лос-Анджелес.

Лоуренс Шиллер розпочав свою кар'єру як фотожурналіст для Life, Time та Paris Match, фотографуючи найбільш знакові постаті 1960-х, від Мерилін Монро до Барбри Стрейзанд, від Алі та Паттерсона до Редфорда та Ньюмана. Серед його книжкових проектів - п'ять бестселерів «Нью-Йорк Таймс», «Мерилін і я», «Барбара» та книга Нормана Мейлера «Пісня ката», яка отримала Пулітцерівську премію. Він був режисером або продюсером 20 фільмів, серед яких документальний фільм «Американська мрія» та оскароносний фільм «Людина, яка спустилася з Евересту». Серед його фільмів для телебачення - «Пісня ката» та «Петро І», які отримали п'ять «Еммі».

Кар'єра Стіва Шапіро як фотожурналіста-фрілансера почалася з історії про трудових мігрантів з Арканзасу, яка потрапила на обкладинку журналу The New York Times у 1961 році. Відтоді його знімки з'являлися в журналах Life, Look, Time, Newsweek, Rolling Stone, Vanity Fair та багатьох інших виданнях. У 1970-х роках він розпочав другу кар'єру успішного рекламного фотографа та фотографа кіноплакатів, працюючи над класичними фільмами, такими як «Таксист», «Якими ми були» та «Хрещений батько», які можна побачити у сімейному альбомі «Хрещений батько» (TASCHEN, 2008). У 2016 році він співпрацював з Лоуренсом Шиллером над книгою Барбри Стрейзанд (TASCHEN), а в 2017 році його фотографії на тему громадянських прав були поєднані з текстом Джеймса Болдвіна у фільмі «Наступного разу вогонь» (TASCHEN). Він помер у 2022 році.