Jan Henderikse: Mint 46217

The work by one of the key players in European art after 1960.
Dutch artist Jan Henderikse is a pivotal figure in twentieth-century art: since the 1950s, his work has developed beyond the traditional notions of painting and sculpture, to redefine the coordinates of artistic imagery. First, by neutralizing the surface into the monochrome; then, since 1959, by employing unconventional materials and techniques in “allover” compositions that mark his distinctive language. Looking for everyday used objects (such as empty crates, bottles, corks, license plates, coins, bills, parts of toys, found photographs, and others), which he perceives as loaded with human and emotional content and interest, Henderikse combines them into assemblages and serial accumulations, sequences and multimedia installations, in order to show the immediate power of their significance.
Born in Delft, the Netherlands, in 1937 Jan Henderikse Henderikse moved to Cologne in 1959, and shortly thereafter to Dusseldorf. While in Dusseldorf, one of the epicentres of the post-war European avant-garde, Henderikse made contact with the circle of international ZERO artists, and engaged in a close friendship with German ZERO-artist Gunther Uecker. Starting in 1959, Henderikse developed a highly distinctive visual language, focusing on assemblages, readymades and installations. In 1968 Henderikse moved to New York, working mainly with assemblages of found objects and photographic sequences.
His works can be found in the collections of museums around the world, and in 2014 and 2015 were featured in the ZERO exhibitions at the Guggenheim Museum in New York, the Martin Gropius Bau in Berlin, and the Stedelijk Museum in Amsterdam. The artist currently lives and works in Brooklyn, New York and Antwerp, Belgium.

Робота одного з ключових гравців у європейському мистецтві після 1960 року.

Голландський художник Ян Хендеріксе є ключовою фігурою в мистецтві ХХ століття: з 1950-х років його творчість розвивалася за межами традиційних уявлень про живопис і скульптуру, переосмислюючи координати художньої образності. Спочатку через нейтралізацію поверхні до монохромності, а потім, з 1959 року, через використання нетрадиційних матеріалів і технік у «об'ємних» композиціях, які позначають його особливу мову. Шукаючи предмети повсякденного вжитку (такі як порожні ящики, пляшки, корки, номерні знаки, монети, купюри, частини іграшок, знайдені фотографії та інші), які, на його думку, наповнені людським та емоційним змістом та інтересом, Хендеріксе об'єднує їх у збірки та серійні нагромадження, послідовності та мультимедійні інсталяції, щоб показати безпосередню силу їхньої значущості.

Ян Хендеріксе народився в Делфті, Нідерланди, в 1937 році, а в 1959 році переїхав до Кельна, а невдовзі після цього - до Дюссельдорфа. Перебуваючи в Дюссельдорфі, одному з епіцентрів повоєнного європейського авангарду, Хендеріксе познайомився з колом міжнародних художників-нульовиків і заприятелював з німецьким художником-нульовиком Гюнтером Уекером. Починаючи з 1959 року, Хендеріксе розробив дуже виразну візуальну мову, зосередившись на асамбляжах, готових виробах та інсталяціях. У 1968 році Хендеріксе переїхав до Нью-Йорка, де працював переважно з асамбляжами зі знайдених об'єктів та фотографічними послідовностями.

Його роботи знаходяться в колекціях музеїв по всьому світу, а в 2014 і 2015 роках були представлені на виставках ZERO в Музеї Гуггенхайма в Нью-Йорку, Музеї Мартіна Гропіуса Бау в Берліні та Музеї Стеделейк в Амстердамі. Наразі художник живе і працює в Брукліні, Нью-Йорк, та Антверпені, Бельгія.