Felix Gonzalez-Torres 46219

One of the most significant artists to emerge in the late 1980s and early 1990s, Felix Gonzalez-Torres’s reduced formal vocabulary, conceptual rigor, and evocative use of everyday materials resonates with meaning that is at once specific and mutable, rigorous and generous, poetic and political.
Featuring several key bodies of work from throughout the artist’s career, this publication showcases a series of distinct installations at David Zwirner in New York in 2017. The interplay with the specific architecture of the gallery and the way works are installed is highlighted throughout the catalogue, with images that explore the poetics of how space and work influence each other. Together, in their radical openness to interventions of site, audience, and context, the works on view challenge perceived notions of what constitutes an exhibition space, a public, an artwork itself. Despite the resolute abstraction of much of his work, Gonzalez-Torres worked with familiar materials, from his iconic candy spill works and his evocative light string pieces, but also including mirrors, clocks, and curtains. His work activates the architecture of the various spaces, the physicality of the viewer, the past and present, continuously maintaining its relevance.
Opening with details of the exhibition and images of visitors in the spaces, the publication walks the reader through each piece. New texts by Gregg Bordowitz and David Breslin explore the works included here while contextualizing Gonzalez-Torres’s contribution to art history.

Один із найвизначніших художників кінця 1980-х - початку 1990-х років, Фелікс Гонсалес-Торрес, завдяки скороченій формальній лексиці, концептуальній строгості та виразному використанню повсякденних матеріалів, резонує зі значенням, яке водночас є специфічним і мінливим, суворим і щедрим, поетичним і політичним.

Ця публікація, що містить кілька ключових робіт з усієї кар'єри художника, демонструє серію окремих інсталяцій, створених у 2017 році в галереї Девіда Цвірнера в Нью-Йорку. Взаємодія зі специфічною архітектурою галереї та способом інсталяції робіт підкреслюється в каталозі, а зображення досліджують поетику впливу простору і твору один на одного. Разом, у своїй радикальній відкритості до інтервенцій місця, аудиторії та контексту, представлені роботи кидають виклик усталеним уявленням про те, що таке виставковий простір, публіка та власне твір мистецтва. Незважаючи на рішучу абстракцію більшої частини своїх робіт, Гонсалес-Торрес працює зі звичними матеріалами, починаючи з його культових робіт з розсипаних цукерок і закінчуючи світловими струнами, що викликають асоціації, а також дзеркалами, годинниками і завісами. Його роботи активізують архітектуру різних просторів, тілесність глядача, минуле і сьогодення, постійно зберігаючи свою актуальність.

Відкриваючись деталями виставки та зображеннями відвідувачів у просторі, публікація проводить читача через кожну роботу. Нові тексти Ґреґґа Бордовіца та Девіда Бресліна досліджують роботи, що увійшли до видання, а також контекстуалізують внесок Гонсалеса-Торреса в історію мистецтва.