Marlene Dumas: Myths & Mortals 46381

The latest from the renowned painter-Marlene Dumas’s new works respond more than ever to the uncertainty and sensuality of the painting process itself. Allowing the structure of the canvases and the materiality of the paint greater freedom to inform the devel - opment of her compositions, the artist has likened the creation of these works to the act of falling in love: an unpredictable and open- ended process that is as filled with awkwardness and anxiety as it is with bliss and discovery.
Myths & Mortals documents a selection of new paintings-debuted in the spring of 2018 at David Zwirner, New York-ranging from monumental nude figures to intimately scaled canvases that present details of bodily parts and facial features. Several nearly ten-foot-tall paintings focus on individual figures, including a number of male and female nudes and a seemingly solemn bride, whose expression is obscured behind a floor-length veil. Like the Greek gods and goddesses, the figures in these paintings are at once larger than life and overwhelmingly human. The smaller-scale paintings-referred to by the artist as “erotic landscapes”-present a variety of fragmentary images: eyes, lips, nipples, or lovers locked in a kiss. Evident across all of these works is the artist’s uniquely sensitive treatment of the human form and her constantly evolving experimentation with color and texture.
Alongside these new paintings, Dumas presents an expansive series of thirty-two works on paper originally created for a Dutch translation of William Shakespeare’s narrative poem Venus & Adonis (1593) by Hafid Bouazza (2016). Myths & Mortals is accompanied by new scholarship on the artist by Claire Messud and a text by Dumas herself.

Нові роботи відомої художниці Марлен Дюма більше, ніж будь-коли, реагують на невизначеність і чуттєвість самого процесу малювання. Надаючи структурі полотен і матеріальності фарби більшу свободу для розвитку своїх композицій, художниця порівняла створення цих робіт з актом закоханості: непередбачуваним і відкритим процесом, який так само сповнений незручностей і тривоги, як і блаженства і відкриттів.

«Міфи і смертні» документує добірку нових картин, що були представлені навесні 2018 року в нью-йоркській галереї Девіда Цвірнера - від монументальних оголених фігур до інтимно масштабованих полотен, на яких представлені деталі частин тіла та риси обличчя. Кілька картин заввишки майже десять футів зосереджені на окремих фігурах, серед яких кілька оголених чоловіків і жінок, а також урочиста наречена, чий вираз обличчя прихований за вуаллю до самої підлоги. Подібно до грецьких богів і богинь, фігури на цих полотнах одночасно більші за життя і в переважній більшості людські. Менші за розміром картини, які художник називає «еротичними пейзажами», представляють різноманітні фрагментарні зображення: очі, губи, соски або закоханих, що застигли в поцілунку. В усіх цих роботах простежується унікально чутливе ставлення художниці до людської форми та її постійні експерименти з кольором і фактурою, що постійно еволюціонують.

Поряд з цими новими картинами Дюма представляє велику серію з тридцяти двох робіт на папері, створених для голландського перекладу поеми Вільяма Шекспіра «Венера та Адоніс» (1593), виконаного Хафідом Буазза (2016). «Міфи та смертні» супроводжуються новим дослідженням про художника від Клер Мессуд та текстом самої Дюма.