Ronald Moody. Sculpting Life 43451

The first major monograph on sculptor Ronald Moody, exploring his legacy and impact through his key artistic relationships, networks and influences, and his relationship with nature, humanity and spirituality.

Ronald Moody (1900–1984) was a leading modernist sculptor and yet, until now, there has been no comprehensive overview of his work. This biography explores the development of his sculpture, re-establishing his place within the story of 20th-century art.

Contributions by those who knew him – Paul Dash, David A. Bailey, Cynthia Moody, Errol Lloyd and Val Wilmer – punctuate Ego Ahaiwe Sowinski’s biographical account. Their personal reflections and photographs, and transcripts of Moody’s BBC radio broadcasts, offer insights into his cultural influences and studio life, with his brother Harold, a campaigner for racial equality, and the Caribbean Artist Movement, at the core.

Born in Jamaica, Moody arrived in Britain in 1923 and initially trained as a dentist, before switching paths to become an artist, establishing studios in London and Paris. In 1939, six of his works were shown alongside African American artists in a large survey exhibition at the Baltimore Museum of Art. By 1941 he had produced some forty known sculptures in bronze and wood, and was regularly exhibiting internationally. On the lead up to the Second World War his creative and cultural life was flourishing. Immersed in the art world, he formed friendships with journalists, actors and artists including Marie Seton, Wifredo Lam and Man Ray, until forced to flee the Nazi occupation of Paris in 1940.

Back in London, he continued to work and exhibit for nearly half a century, accepting the prestigious Gold Musgrave Medal from the Institute of Jamaica for his eminence as an international sculptor in 1977. Receiving little recognition in Britain during his lifetime, however, cultural institutions are now rightfully acquiring and celebrating Ronald Moody’s work.

Перша велика монографія про скульптора Рональда Муді, що досліджує його спадщину та вплив через ключові мистецькі зв'язки, мережі та впливи, а також його стосунки з природою, людством і духовністю.

Рональд Муді (1900-1984) був провідним скульптором-модерністом, але до цього часу не існувало всебічного огляду його творчості. Ця біографія досліджує розвиток його скульптури, відновлюючи його місце в історії мистецтва 20-го століття.

Біографічну розповідь Его Ахайве Совінскі доповнюють коментарі тих, хто його знав - Пола Деша, Девіда А. Бейлі, Синтії Муді, Еррола Ллойда та Вела Вілмера. Їхні особисті роздуми та фотографії, а також стенограми радіопередач Муді на Бі-Бі-Сі дають уявлення про його культурні впливи та студійне життя, в основі якого - його брат Гарольд, борець за расову рівність, та Карибський мистецький рух.

Муді народився на Ямайці, прибув до Британії у 1923 році і спочатку навчався на стоматолога, а потім став художником, заснувавши студії в Лондоні та Парижі. У 1939 році шість його робіт були показані разом з афроамериканськими художниками на великій оглядовій виставці в Балтиморському музеї мистецтв. До 1941 року він створив близько сорока відомих скульптур з бронзи та дерева і регулярно виставлявся на міжнародних виставках. Напередодні Другої світової війни його творче та культурне життя процвітало. Занурений у світ мистецтва, він зав'язав дружбу з журналістами, акторами та художниками, серед яких Марі Сетон, Віфредо Лам та Ман Рей, аж поки не був змушений тікати від нацистської окупації Парижа у 1940 році.

Повернувшись до Лондона, він продовжував працювати і виставлятися протягом майже півстоліття, а в 1977 році отримав престижну Золоту медаль Масгрейва від Інституту Ямайки за свою видатну діяльність як міжнародного скульптора. За життя він не отримав належного визнання у Британії, проте зараз культурні інституції по праву купують і відзначають творчість Рональда Муді.