lt.. Matters 46322

This book explores the eclectic practice of artist Sheela Gowda and her ongoing engagement with the paradoxes and predicaments of urban and rural life in modern India. With an emphasis on her sprawling installations, we see her use of distinctive materials from her native India, whose textures, colors and scents lend her work narrative form as well as metaphorical force. Through the imaginative employment of cow dung, kumkum powder, coconut fibers, hair, threads, stones, tar barrels and tarpaulins-which carry magical, cult and ritual, personal and functional connotations-Gowda blends traditions of craftsmanship and practical application with poetic intensity.
Gowda began her career as an oil painter, testing out themes and approaches that would shape her later practice: the everyday life of middle-class India, the conflicts women confront at work and at home, appropriating media images that touch on political and social tensions. In the early 1990s she first adopted cow dung as a medium (initially in paintings, later in three-dimensional pieces and installations), exploring its relevance to the Hindu cult of the cow and omnipresence in today’s India, from practical uses (in construction, flooring, insulation), to its purifying, healing properties and sacred significance.

Ця книга досліджує еклектичну практику художниці Шили Ґовди та її постійну взаємодію з парадоксами і труднощами міського і сільського життя в сучасній Індії. Акцентуючи увагу на її розлогих інсталяціях, ми бачимо, як вона використовує характерні матеріали з рідної Індії, чиї текстури, кольори та запахи надають її роботам оповідної форми та метафоричної сили. Завдяки творчому використанню коров'ячого гною, порошку кумкуму, кокосових волокон, волосся, ниток, каміння, бочок з-під дьогтю та брезенту - які несуть магічні, культові та ритуальні, особисті та функціональні конотації - Гауда поєднує традиції майстерності та практичного застосування з поетичною інтенсивністю.

Гауда розпочала свою кар'єру як олійний живописець, випробовуючи теми та підходи, які сформують її подальшу практику: повсякденне життя середнього класу Індії, конфлікти, з якими стикаються жінки на роботі та вдома, привласнення медійних образів, що зачіпають політичну та соціальну напруженість. На початку 1990-х років вона вперше використала коров'ячий гній як медіум (спочатку в живописі, згодом у тривимірних творах та інсталяціях), досліджуючи його зв'язок з індуїстським культом корови та всюдисущістю в сучасній Індії, від практичного використання (у будівництві, підлогах, ізоляції) до його очищувальних, цілющих властивостей і сакрального значення.